такая я...

А у вас не было такого, что вы сами себе мешаете быть счастливым? Когда, казалось бы, у тебя уже есть для этого все, но все же не можешь себе поверить, или ищешь какие-то дефекты, но не отдаешься этому счастью...Чего не могу терпеть так это вранья и неискренности... Если есть хоть малейшая часть подозрительности в фальше... это все...

.......

А у вас бывает такое, когда хочется убежать от самого себя??? Когда ты не хочешь терпеть свои мысли, свои принципы, свои действия... Хочется перенестись в пространство, где все по-другому... где тебя не преследует жуткая действительность... А бежать ведь некуда, даже при всем желании... Наверное, единственное, от чего человеку никогда не удастся сбежать, так это от самого себя...

Так бывает...

     Трудно выстоять, когда на твоем пути нет ни одного человека, способного поддержать в трудную минуту. Тяжело, когда вынужден признать, что ты действительно одинок. Часто тешишь себя убеждениями, что все-таки в твоей жизни есть тот и тот... но на самом деле они не те, за кого они себя выдают, или за кого мы их принимаем. Часто проще жить в иллюзиях, чем переносить без чьей-либо помощи все невзгоды, все печали. Мы - слабые существа... даже не представляем себе насколько... Пройти испытания, пережить неприятные моменты и все...за ними радуга... но каково это время неприятное... осознаешь многие вещи, обличаешь многое и начинаешь называть вещи своими именами. Возможно, это надо пережить, ведь именно тогда открывается истина, правда. Обманывать себя можно, но так длится долго не может... Рано или поздно придется смириться с реальностью и жить по-новому, как бы с чистого листа... Оставив только то, что заставляет тебя идти дальше, то, что заставляет бороться, то, что заставляет не сдаваться, а дает определенный стимул, амбиции и в какой-то степени опыт... Но все же переживать моменты слабости сложно... но выхода нет, другие варианты не предусмотрены... И только выдержав все, есть надежда на светлое безоблачное будущее...

думки...

І що б там хто не казав, я не можу осягнути причин такої жорстокої несправедливості життя. Це ж просто діти, ще не сформовані особистості, які прагнуть відкрити для себе світ, прагнуть шукати і знаходити, хочуть осягнути всі непрості істини людського існування; тільки попереду могли б бути перші здобутки і поразки, радості й розчарування. Вони навіть не зрозуміли, які вони є та з якою метою з'явилися на цьому світі. Попереду чекали зустрічі з гіркою правдою життя, точніше з усім брудом і брехнею, якою наш світ просто перенасичений. Хоча... може все ж таки у цьому можна знайти певні світлі сторони... Лише дитині вдасться піти з цього світу й не набрати у свою чисту й світлу душу хоч краплі життєвого бруду, жахів і несправедливості, не втративши надій, оптимізму, безмежної доброти, наївності, відвертості та чесності. Сучасний світ псує людей. Правильніше було б виразитися, що сучасні люди псують один одного. Світ... він нічого... він такий, яким був і тисячі років, хоча якщо згадати, що уявні "господарі" чинять з ним... намагаються все поставити на свій лад, все трансформувати, уніфікувати й підлаштувати під себе. Жаль, що ніхто не задумується над тим, якою буде ціна та розплата. Це ще раз доводить, що люди - жахливі егоїсти, які крім власного блага ні про що інше не вміють піклуватися. Зараз поняття про людину, її місце в житті, завдання й сенс існування є занадто спотвореними. Чи знаєте ви, що був час, коли людина характеризувалася  власною духовною невичерпністю, одного її життя могло б вистачити на десятки життів представників сучасного покоління. А що зараз... Зараз відбувається процес самознищення, знецінення цінностей... У такому дусі наш світ довго не протягне... but who cares...

Time Machine

Want to have Time Machine!!!
Want to come back to 18 or 19 century... to visit a typical English town or even London, to see all the rules, laws, demands, opportunities, people, atmosphere; to breathe that air, to watch that nature, people's behaviour, to compare that life with modern one in 21 century.
The most interesting for me is communication with gentlmen. Why at that time young men were so well-bread, intellectual, deep-read. They showed unhidden respect to women, the way they talk, ability to charm women amaze me nowadays. Show me a young man who is truly charismatic, intelligent,  operates without any problems two or more foreign languages, is perfect in dancing, I don't know... hunting, riding whatever...
Now people have absolutely different concepts and principles, they imagined theirselves too modernized, independent, owners of freedom in thinking, speaking and acting. They see no rules, they prefer to establish and to follow their own ones. It has both pros and cons. But still I want to come back in time, to have a possibility to travel in time... To see the answers on forbidden questions, to watch the secrets that are undiscovered... like secret deaths of celebrities, or rehearsals of famous groups etc., or to see how that fatal apple fell on Newton's head, or to get to know how writers became inspired on writing their unique books, or artists on painting their masterpieces, or to be a witness of how the capitals were founded, how our world developed and so on, and so on... A lot of information is not avaliable for ordinary people and some information is hidden even from the creme of the society. Anyway, ask no questions and hear no lies)) Sometimes it's really better not to know all the dirtiness of our world and to see the things just like we want them to be...

Just thoughts...

Why everything is clear for us when it's too late??? When we can change nothing... When all you can do is just to watch the consequences and to cry because of own disability to come back to the time when we acted...
We had that chance, but it's far in our past, not in present and we have no confidence it will be in future...
We don't value the present moments... we prefer to look into the past, to cry on our own mistakes, to assure ourselves that we could do otherwise, blaming ourselves and forgeting that everything that happens is for the best; we enjoy planning our future, dreaming about cloudless happy well-being... but the present... unfortunately sometimes we forget about the present, we don't want to accept the present... we don't see the beauty of the present... And that is our biggest mistake, which is hardly ever noticed... because it is that time when we can change at least something... the most responsible moments and we are lost... lost between people, thoughts, surrounding world and its influence... Stop living in your past, try to move from your past  only those moments which are really valuable and helpful, not those which disturb your mind, memories that haunt you all the time and don't give the peace to your soul...  Don't torture yourself because of things that you can't change. Live with the moment, value present moments. Nobody knows which of the moments is going to be the last... Find yourself at last and pull yourself together... Shine to everyone, be opened and sincere. Make well-judged decisions and don't ignore your present!!!

How Do You Treat Depression?

Depression... Is it good or bad? Anyway, everyone from time to time has that feeling. I'm sure everyone has his/her personal treatment. For me the best treatment is..... you may not believe.... the English language. Yeah, it's really so, I'm not kidding. I usually look for my papers with texts, articles, essays, letters etc., just read them and begin to feel better. Very often I even don't understand what I read because my mind is full of absolutely other thoughts, but the fact that I read in English has a healing effect. Sometimes the alternative to such medicine can be cleaning the house, doing household chores and even cooking.
What is your treatment??? Is it always different??? Does it depend on situations???