Tuesday, February 22, 2011

думки...

І що б там хто не казав, я не можу осягнути причин такої жорстокої несправедливості життя. Це ж просто діти, ще не сформовані особистості, які прагнуть відкрити для себе світ, прагнуть шукати і знаходити, хочуть осягнути всі непрості істини людського існування; тільки попереду могли б бути перші здобутки і поразки, радості й розчарування. Вони навіть не зрозуміли, які вони є та з якою метою з'явилися на цьому світі. Попереду чекали зустрічі з гіркою правдою життя, точніше з усім брудом і брехнею, якою наш світ просто перенасичений. Хоча... може все ж таки у цьому можна знайти певні світлі сторони... Лише дитині вдасться піти з цього світу й не набрати у свою чисту й світлу душу хоч краплі життєвого бруду, жахів і несправедливості, не втративши надій, оптимізму, безмежної доброти, наївності, відвертості та чесності. Сучасний світ псує людей. Правильніше було б виразитися, що сучасні люди псують один одного. Світ... він нічого... він такий, яким був і тисячі років, хоча якщо згадати, що уявні "господарі" чинять з ним... намагаються все поставити на свій лад, все трансформувати, уніфікувати й підлаштувати під себе. Жаль, що ніхто не задумується над тим, якою буде ціна та розплата. Це ще раз доводить, що люди - жахливі егоїсти, які крім власного блага ні про що інше не вміють піклуватися. Зараз поняття про людину, її місце в житті, завдання й сенс існування є занадто спотвореними. Чи знаєте ви, що був час, коли людина характеризувалася  власною духовною невичерпністю, одного її життя могло б вистачити на десятки життів представників сучасного покоління. А що зараз... Зараз відбувається процес самознищення, знецінення цінностей... У такому дусі наш світ довго не протягне... but who cares...

No comments:

Post a Comment